Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01 січня 2023 року становить 2684 гривень.

Стаття 34 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлює адміністративний збір у таких розмірах:

За державну реєстрацію права власності (у тому числі довірчої власності як способу забезпечення виконання зобов’язань):

• 5 робочих днів 270,00 грн
• 2 робочих дні 2 680,00 грн
• 1 робочий день 5370,00 грн
• 2 години 13 420,00 грн

За державну реєстрацію інших речових прав, похідних від права власності:

• 5 робочих днів 130,00 грн
• 2 робочих дні 1340,00 грн
• 1 робочий день 2 680,00 грн
• 2 години 6 710,00 грн

За державну реєстрацію обтяжень речових прав:

• В день реєстрації відповідної заяви 130,0 грн.

За державну реєстрацію прав у результаті вчинення нотаріальних дій:

• В день реєстрації відповідної заяви 270,00 грн.

За виправлення технічної помилки, допущеної з вини заявника:

• В день реєстрації відповідної заяви 110,00 грн.

За отримання інформації з Державного реєстру прав (у паперовій формі):

• В день реєстрації відповідної заяви 70,00 грн за кожні 25 сторінок інформації.

За отримання інформації з Державного реєстру прав (у електронній формі):

• В режимі реального часу 30,00 грн.

За отримання інформації адвокатами, нотаріусами (під час вчинення нотаріальних дій з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва) шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру прав:

• В режимі реального часу 110,00 грн.

Відповідно до статті 6 Закону України про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні ( https://zakon.rada.gov.ua) за декларування місця проживання, реєстрацію місця проживання, зняття із задекларованого місця проживання, зареєстрованого місця проживання сплачується адміністративний збір у відповідному розмірі:

1) 1,5 відсотка прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, що з 01.01.2023 становить 40.26 грн – за декларування / реєстрацію місця проживання у разі звернення особи протягом 30 календарних днів після прибуття до нового місця проживання (перебування);

2) 2,5 відсотка прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, що з 01.01.2023 становить 67.10 грн – за декларування місця проживання / реєстрацію місця проживання у разі звернення особи з порушенням встановленого цим Законом строку;

3) 1,5 відсотка прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, що з 01.01.2023 становить 40.26 грн – за зняття із задекларованого / зареєстрованого місця проживання / зміну місця проживання.

За декларування місця проживання/реєстрацію місця проживання одночасно із зняттям з попереднього місця проживання адміністративний збір справляється лише за одну адміністративну послугу (декларування місця проживання / реєстрація місця проживання).

Адміністративний збір не сплачується:

1) у разі зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання місця проживання:

– за повідомленням територіального органу або підрозділу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері реєстрації фізичних осіб;

– за повідомленням спеціалізованої соціальної установи, закладу для бездомних осіб, іншого надавача соціальних послуг з проживанням;

– на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житло або права користування житлом, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою;

– за повідомленням уповноваженої особи житла.

2)за реєстрацію місця проживання/зміну місця проживання дитини- сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, у закладі для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, дитячому будинку сімейного типу, прийомній сім’ї.

3)за реєстрацію місця перебування/зняття із зареєстрованого місця перебування.

Важливим доповненням в адміністративний кодекс України на 2022 рік є відповідальність щодо порушень вимог фінансового контролю. Так, статтею 172 передбачається адміністративна відповідальність за надання неправдивих даних посадовими особами, а також особами, що уповноважені виконувати державні функції та функції місцевого самоврядування. Надання недостовірної або неповної інформації у податковій декларації каратиметься штрафом у розмірі від 100 до 250 мінімальних зарплат. Також існує ймовірність сплатити штраф у розмірі від 1 до 5 тисяч неоподаткованих мінімумів.

Для забудовників, які нехтують вимогами пунктів статті 96-1 також вводяться додаткові штрафи.

Принципово новим розділом у кодексі є «Загальнообов’язкове медичне страхування». Реформування системи охорони праці є важливим кроком для всієї держави, а отже порушення вимог чинного законодавства каратиметься штрафами досить великих розмірів.

Закон України про адміністративні послуги 2022 передбачає скасування адміністративної відповідальності з виконавця технологічної, конструкторської та будь-якої іншої виробничої документації у разі, якщо така не відповідає умовам стандартів, правил та норм (за статтею 169 КУпАП). Окрім цього відповідальності уникнуть недобросовісні виробники, які не надаватимуть сертифікати чи свідоцтва про відповідність продукції, а також зловживатимуть використанням знаку відповідності (за статтею 170 КУпАП).

Проте для посадових осіб, які відповідають за реалізацію державної політики у сфері стандартизації, технічного регулювання, метрологічної діяльності, тощо, за невиконання посадових обов’язків або створення перешкод щодо їх виконання, передбачене збільшення штрафу. Так, за перше порушення таких осіб притягнуть до адміністративної відповідальності у розмірі від 20 до 50 неоподаткованих мінімумів, за повторне – від 50 до 100.

Недобросовісним роботодавцям слід пам’ятати про адміністративну відповідальність у разі порушення останніми трудового законодавства:

• зокрема це стосується неналежного оформлення документів на співробітника (карається штрафом у розмірі 50 заробітних плат);
• за неналежну оплату праці у вихідні та святкові дні, а також у нічний час, відповідальна особа сплачуватиме 10 мінімальних зарплат на користь держави.

Точна сума штрафу встановлюється на момент його скоєння, адже протягом 2022 року мінімальна заробітна плата збільшуватиметься.

Кодекс адміністративних правопорушень України в 2022 році доповниться новими статтями за правопорушення та змінами до пунктів деяких статей. Зокрема:

- за паркування у неналежному місці, а саме на місцях, які виділені спеціальними дорожніми знаками для водіїв-інвалідів встановлюється відповідальність додатковою четвертою частиною 122 статті;

- новими пунктами (другим та третім) статті 152-1 передбачається відповідальність за паркування на облаштованих для інвалідів майданчиках сторонніх осіб без статусу інваліда;

- нові зміни до статті 255 передбачають надання уповноважень до складання протоколу працівниками поліції за вищеприведені правопорушення;

- окрім працівників поліції, за статею 152-1 дозволяється складати протоколи уповноваженим комітетам міських, селищних та сільських рад, посадовим особам, а також уповноваженим на те особам-інвалідам приведених рад.

Також, з першого січня до КУпАПу внесені зміни, що регламентуються законом №5402-6 від 2012 року. Найбільших змін набуває стаття 82 про захоронення неперероблених побутових відходів. Штраф за порушення будь-якої частини цієї статті коливатиметься у розмірі від 50 до 100 неоподаткованих мінімумів громадян. За повторне порушення протягом будь-якого періоду штраф зросте: для громадян та посадових осіб: від 80 до 100 неоподаткованих мінімумів; для підприємств та суб’єктів підприємницької діяльності: від 100 до 200 неоподаткованих мінімумів.

Закон України про адміністративні правопорушення 2022 повідомляє українців про деякі зміни у відношенні до порушень, які пов’язані з корупцією. Так, статею 172 п.4 передбачено накладення штрафу у розмірі від 300 до 500 неоподаткованих мінімумів громадян та конфіскацію доходу у будь-якому вигляді за порушення норм щодо діяльності за сумісництвом.

Штраф у такому ж обсязі «світить» й громадянам, які порушили обмеження щодо вступу до складу правління (або контролюючих, виконавчих органів). Повторне порушення протягом року передбачає накладання штрафу у збільшеному розмірі: від 500 до 800 неоподаткованих мінімумів, а також конфіскацію прибутку та обмеженням щодо займання певної посади протягом року. Пунктом 7 цієї ж статті передбачено накладання штрафу у розмірі від 100 до 200 неоподаткованих мінімумів у разі неповідомлення особою про конфлікт інтересів. Повторне порушення протягом року збільшує штраф від 400 до 800 неоподаткованих мінімумів.

Для забезпечення громадського спокою поліція може застосовувати різноманітні заходи, у тому числі і такі, що попереджають порушення законодавства.

Напевно, найбільш вживаним превентивним поліцейським заходом є перевірка документів особи.  Працівники поліції мають право вимагати в особи пред’явлення нею документів, що посвідчують особу, якщо у них є достатньо підстав вважати, що особа вчинила чи збирається вчинити правопорушення, або якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об’єктом вчинення правопорушення.. Іншою причиною перевірки може бути зовнішня схожість особи з особою, що знаходиться у розшуку чи вважається безвісти зниклою. Крім того, перевірка документів може здійснюватись, якщо особа перебуває на території чи об’єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю; перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події.

Іншим важливим превентивним поліцейським заходом є поверхнева перевірка. Вона являє собою візуальний огляд особи, проведення по поверхні вбрання особи рукою, спеціальним приладом або засобом, а також візуальний огляд речі або транспортного засобу.

Якщо у поліцейського є достатньо підстав вважати, що особа має при собі річ, обіг якої заборонено чи обмежено або яка становить загрозу життю чи здоров’ю такої особи або інших осіб, він може зупинити таку особу та провести поверхневу перевірку. Здійснювати таку перевірку зобов’язаний поліцейський тієї ж статті, що і особа, яку перевіряють. У невідкладних випадках це правило може бути порушено, однак, тоді перевірка проводиться виключно із застосуванням спеціального приладу чи засобу.

Варто зазначити, що вилучення предметів з кишень не є поверхневою перевіркою, а являє собою особистий обшук, який повинен проводитись у відповідності до кримінально-процесуального кодексу України.

Співробітники  поліції мають право на поверхневу перевірку не лише осіб, а й речей та транспортних засобів. Поліцейський може здійснювати поверхневу перевірку речі або транспортного засобу:

• якщо існує достатньо підстав вважати, що в транспортному засобі знаходиться правопорушник або особа, свобода якої обмежується в незаконний спосіб;
• якщо існує достатньо підстав вважати, що в транспортному засобі знаходиться річ, обіг якої заборонено чи обмежено або яка становить загрозу життю чи здоров’ю такої особи або інших осіб;
• якщо існує достатньо підстав вважати, що річ або транспортний засіб є знаряддям вчинення правопорушення та/або знаходиться в тому місці, де може бути скоєно кримінальне правопорушення, для запобігання якого необхідно провести поверхневу перевірку.

Поверхнева перевірка речі або транспортного засобу здійснюється шляхом візуального огляду речі або транспортного засобу або візуального огляду салону та багажника транспортного засобу. Поліцейський при здійсненні поверхневої перевірки має право вимагати відкрити кришку багажника та двері салону.

Під час поверхневої перевірки речі або транспортного засобу особа повинна самостійно показати поліцейському вміст особистих речей чи транспортного засобу.